«Так завжди було». Одна з найгірших фраз, яку можна почути щодо булінгу, нормалізуючи це явище.
Нібито «з усіх же колись сміялися, нічого такого». Але насправді булінг — це страшно і завжди потребує втручання дорослих, адже ніколи не можна знати наперед, чим саме закінчиться таке цькування для дитини. Так само не можуть лишатися без уваги випадки знущання з педагогів.
Результати PISA 2022 показали, що в середньому 14,7% українських учнів повідомили, що зазнавали булінгу принаймні кілька разів на місяць, а 7% школярів віднесено до категорії тих, хто часто зазнає булінгу.
Учням, їхнім батькам і вчителям важливо знати, що робити в разі булінгу. Для цього підготували законодавче розʼяснення про це.
У інфографіці зібрали таку інформацію:
ознаки та приклади булінгу;
до кого звертатися, якщо дитина стала стороною або свідком булінгу;
хто зобовʼязаний повідомляти й реагувати на булінг у закладі освіти;
яка процедура розгляду заяв і звернень про булінг;
яким має бути результат розгляду заяв і звернень про булінг;
відповідальність за булінг.
У наступних дописах розповімо, як психологічно підтримати учнів, які стали учасниками або свідками цькування.
Будьмо чуйні та уважні одне до одного.
