Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми відзначають щороку 30 липня.
Цю дату започаткувала ООН у 2013 році. Її мета — привернути увагу до проблеми торгівлі людьми, захисту постраждалих та запобігання експлуатації.
Коли ми чуємо словосполучення «торгівля людьми», у когось в уяві можуть виникнути картинки з минулих століть: пірати, невільничі ринки, кайдани, кораблі, далекі країни…
А тепер найстрашніше: рабство не залишилося в минулому. Воно існує просто зараз — у XXI столітті.
І сучасна людина може потрапити в рабство не тому, що її схопили на вулиці. Іноді все починається набагато буденніше.
З оголошення в Telegram.
З пропозиції роботи за кордоном.
З повідомлення від «дуже приємної людини» у соцмережах.
З обіцянки безкоштовного житла.
З пропозиції підвезти до іншого міста.
З фрази: «Не переживай, я все організую».
Торгівля людьми — це вербування, перевезення, передача, переховування або отримання людини за допомогою насильства, погроз, обману, примусу чи використання її вразливого становища з метою експлуатації. І експлуатація — це не лише сексуальне рабство. Йдеться також про примусову працю, жебрацтво, рабство та подібні практики, а в окремих випадках — вилучення органів.
Шокуюча правда: жертва може спочатку навіть не розуміти, що стала жертвою
Це одна з найнебезпечніших особливостей сучасної торгівлі людьми.
Людину можуть не закувати в кайдани в перший день.
Їй можуть дати житло.
Можуть навіть заплатити першу зарплату.
Можуть бути ввічливими.
Можуть переконувати, що все нормально.
А потім забрати паспорт, повідомити про величезний «борг» за дорогу та житло, почати погрожувати, змусити працювати по 12–16 годин, не виплачувати зарплату або контролювати кожен крок.
Саме тому «я сама погодилася поїхати» не означає, що людина не могла стати жертвою торгівлі людьми. ООН прямо зазначає, що згода людини не скасовує факту торгівлі людьми, якщо для експлуатації використовувалися обман, погрози, примус або інші незаконні засоби впливу.
Як люди найчастіше потрапляють у рабство?
1. «Вигідна робота за кордоном»
Один із найпоширеніших сценаріїв.
«Зарплата 3000–5000 євро. Досвід не потрібен. Житло безкоштовне. Виїзд уже завтра».
Людина погоджується.
А далі виявляється, що робота зовсім не така, як обіцяли. Або зарплати немає. Або з неї вираховують величезні суми за «житло», «харчування», «оформлення документів» і «дорогу».
У людини забирають паспорт або інші документи, створюють борг і повідомляють: «Спочатку відпрацюєш борг — потім підеш».
ООН окремо попереджає про шахрайські та зловживальні практики під час працевлаштування: неправдиві умови роботи, утримання паспортів, незаконні платежі та боргову залежність можуть створювати умови для торгівлі людьми.
2. Знайомство через інтернет
Іноді «вербувальник» не виглядає як злочинець.
Він може виглядати як закоханий чоловік.
Як турботлива жінка.
Як новий друг.
Як людина, яка «випадково» з’явилася у вашому житті саме тоді, коли вам важко.
Шахрай може місяцями створювати емоційний зв’язок, домагатися довіри, переконувати у щирості своїх почуттів, а потім запропонувати переїхати, поїхати разом або прийняти «допомогу».
ООН описує випадки, коли злочинці навмисно створюють фальшиві романтичні стосунки, щоб завоювати довіру людини, а потім експлуатувати її.
3. Війна та вимушений виїзд
Для України ця тема особливо болюча.
Війна створила умови, за яких мільйони людей були змушені залишити свої домівки. Люди виїжджають без знання мови, без роботи, без житла, іноді без грошей та соціальних зв’язків.
І саме в таких обставинах людина стає більш вразливою.
«Я допоможу вам дістатися до Німеччини».
«У мене є безкоштовна квартира».
«Знаю роботодавця, який вас зустріне».
«Довезу вас і дітей».
Не кожна така пропозиція є небезпечною. Але саме надзвичайні ситуації та масове переміщення населення підвищують ризик торгівлі людьми. МОМ прямо вказує, що повномасштабна війна в Україні посилила ризики торгівлі людьми, особливо для переміщених та постраждалих від війни людей.
4. «Безкоштовна» допомога, яка раптом стає боргом
«Ми оплатимо дорогу».
«Ми знайдемо житло».
«Ми оформимо документи».
«Вам нічого не потрібно робити».
А після приїзду:
«Тепер ти нам винен/винна 3000 євро».
Людину можуть змусити працювати, щоб «повернути» цей борг. А сума при цьому може постійно збільшуватися.
Борги та незаконні платежі за працевлаштування є одним із факторів, які можуть зробити людину особливо вразливою до експлуатації.
5. Пропозиції роботи через соцмережі та месенджери
Особливо небезпечні оголошення, де:
- надзвичайно висока зарплата за некваліфіковану роботу;
- немає чіткої назви компанії;
- немає офіційного договору;
- роботодавець ухиляється від конкретних відповідей;
- пропонують терміново виїхати;
- просять передати паспорт;
- пропонують «оформити все після приїзду»;
- просять велику суму грошей наперед;
- наполягають, щоб людина нікому не повідомляла деталі поїздки.
Чим більше секретності, поспіху та контролю — тим більше причин зупинитися.
6. Експлуатація дітей
Діти також можуть ставати жертвами торгівлі людьми — через сексуальну експлуатацію, примусову працю, жебрацтво та інші форми експлуатації.
І тут особливо важливо пам’ятати: дитина не може «погодитися» на торгівлю людьми так, як дорослий.
7. Примус до жебрацтва або злочинної діяльності
Людину можуть змусити жебракувати, працювати на вулиці, красти, перевозити наркотики або виконувати інші незаконні дії.
Іноді жертві кажуть:
«Якщо не зробиш — знаєш, що буде».
Тобто контроль здійснюється не лише фізично. Це можуть бути погрози, шантаж, залякування, борги, ізоляція та психологічне насильство.
Найстрашніше — рабство може виглядати цілком пристойно
Не обов’язково буде підвал.
Не обов’язково будуть кайдани.
Не обов’язково злочинець буде кричати.
Іноді рабство виглядає як гарна вакансія, квиток на літак і усміхнений роботодавець в аеропорту.
Іноді — як чоловік, який каже: «Я тебе кохаю, поїхали зі мною».
Іноді — як «допомога» людині, яка втекла від війни.
Саме тому торгівля людьми є настільки небезпечною: людину часто спочатку не ламають силою — її спочатку змушують довіритися.
Запам’ятайте кілька простих правил
Перед поїздкою на роботу або за кордон:
Перевіряйте роботодавця.
Майте копії документів у себе та у близької людини.
Не віддавайте паспорт нікому назавжди.
Повідомляйте близьким, куди їдете, з ким і де будете жити.
Не погоджуйтеся на роботу без зрозумілих умов та договору.
Не дозволяйте іншій людині повністю контролювати ваші документи, гроші, телефон і зв’язок із рідними.
І головне:
Якщо вам обіцяють занадто багато, вимагають надмірної довіри та кваплять із рішенням — зупиніться.
Тому що торгівля людьми — це не історія про піратів, які жили сотні років тому.
Це злочин, який існує сьогодні.
Він може початися з повідомлення у вашому телефоні.
З оголошення про роботу.
Зі знайомства.
З пропозиції допомоги.
Іноді — буквально з одного повідомлення: «Привіт. Є хороша робота. Дуже добре платять. Хочеш?»
Не будьмо байдужими. Бо жертвою може стати не «хтось далекий». Жертвою може стати людина поруч із нами.
1547 — Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству. Працює цілодобово, безкоштовно та конфіденційно
527 — Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів. Працює щодня з 7:00 до 22:00, безкоштовно з мобільних телефонів в Україні
Залиште свій коментар