Слова росли із грунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята
Ліна Костенко
21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови, нагадуючи про важливість мовного різноманіття та культурної самобутності. Це день, коли ми вшановуємо українську мову — нашу мову-душу, вистрадану предками та збережену як незламний фундамент нації. Мова — це сила, яка об’єднує, живить коріння та будує майбутнє, тому її плекання є обов’язком кожного.
Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів. Слово дійшло до наших поколінь. І ми, сучасні українці повинні знати його і берегти.
Напередодні свята відбулася онлайн зустріч зі студентами та педагогічними працівниками ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти», які мали можливість взяти участь в інтелектуальній грі «КРАЩИЙ ЗНАВЕЦЬ РІДНОЇ МОВИ».
Свій рівень знань велика кількість шанувальників українського слова перевірили себе тестуванням створеним за допомогою інструменту GEMINI, показали високі результати та отримали почесні сертифікати. Пишаємося!
Ми вкотре переконалися, яка багата, милозвучна та прекрасна наша українська мова, а рідне слово – це зброя, що гартує дух і об’єднує нас від роду до роду!
Саме ми, заради наступних поколінь, повинні шанувати, берегти і розвивати нашу рідну мову, бо з нею майбутнє наше і нашої держави.
Ти велична і проста,
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста!
І. Багряний
Залиште свій коментар