Запобігання вербуванню підлітків ворожими спецслужбами

У групі 26 відбулася важлива виховна година на тему: «Запобігання вербуванню підлітків ворожими спецслужбами».

Під час виховної години здобувачі освіти ознайомилися з ключовими аспектами загроз, пов’язаних із діяльністю ворожих спецслужб, а саме:

• Поняття терористичних та диверсійних актів, їхні ознаки та наслідки.
• Важливість збереження пильності та обережності в умовах війни.
• Методи вербування дітей і підлітків, які використовують ворожі структури.
• Відповідальність, передбачена законодавством за співпрацю з ворогом та участь у злочинній діяльності.

Дедалі частіше ми бачимо випадки, коли ворожі  спецслужби вербують підлітків через Інтернет. Обіцяють легкі гроші, «дорослі» завдання й «важливу місію», а потім дистанційно підривають своїх агентів.

Кожна пропозиція про роботу, кожен «новий друг» і кожен чат у месенджерах можуть бути частиною складної гри з вербування підлітків.

Хто в зоні найбільшого ризику?

Спецслужби першочергово націлюються на підлітків, які:

• шукають додаткового заробітку й хапаються за будь-які оголошення про роботу;
• активні й ініціативні, але не вміють спрогнозувати наслідків своїх дій;
• не обізнані про юридичну відповідальність, зокрема щодо неповнолітніх;
• мають низьку самооцінку, почуваються самотніми або ізольованими, не відчувають підтримки в сім’ї.

Коли ми відчуваємо безсилля й тривогу, хтось здатен переконати нас у значущості певних дій. Саме тут залучають пропаганду й маніпулювання емоціями.

Яка передбачається відповідальність?

Відповідальність за злочини на користь ворожих спецслужб для неповнолітніх може коливатися від пробації (контроль та ресоціалізація без позбавлення волі) до реального строку (3–15 років за ґратами залежно від тяжкості злочину). А ще відшкодування збитків, яке може лягти як на підлітка, так і на батьків.

Деякі завербовані підлітки втрачають найцінніше — здоров’я або навіть життя.

Як зазвичай відбувається вербування?

Куратори спецслужб знаходять телеграм-канали й групи в соцмережах, які пишуть про пошук роботи або публікують розважальний контент (знайомства, відеоігри).

На таких платформах розміщують оголошення на кшталт «Віддалена зайнятість — висока оплата». Підліткам, які відгукнулися, спершу дають прості завдання, щоб перевірити їхню готовність (як-от поширення листівок).

З часом завдання ускладнюють (наприклад, сфотографувати об’єкт), заманюючи маніпуляціями й обманом. Якщо підліток сумнівається, його переконують, що відповідальності за це не буде, або ж залякують: «Назад шляху немає».

Крім того, куратори спецслужб можуть грати роль друга, втираючись у довіру, або ж представлятися поліцією і просити особисті дані.

Що робити, якщо вас намагаються завербувати?

1. Збережіть скриншоти й посилання на акаунт зловмисника, після чого зверніться до кіберполіції з повідомленням про спробу вербування: 0 800 501 482.
2. У жодному разі не варто відповідати на провокаційні запити, надсилати комусь свої дані чи переходити за підозрілими лінками.
3. Варто заблокувати ймовірних зловмисників та поскаржитися на їхній акаунт, за потреби перевірити пристрої на злам та змінити паролі.
4. За потреби долучіть психолога, щоб допомогти підлітку опрацювати травматичний досвід.