У серпні, ми, студенти державного навчального закладу «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» Гориченко Дар’я та Помелова Діана їздили у подорож до Німеччини. Подорож організована німецькою залізницею Deutche Bahn для здобуття нових знань, які потім знадобляться нам для відбудови держави. Ця подорож тривала 21 день, за ці дні ми відвідали багато нових місць і познайомились з спеціалістами своєї справи.
Почалося все з Берліну, в перший день там нам провели екскурсію, розказали про функціональність вокзалу та самі поїзди. Другий та третій день ми провели у парламенті Берліну, піднялись на оглядовий майданчик скляного купола. Відвідали посольство України, де розмовляли на турбуючі нас теми, а також були у головному офісі Deutche Bahn.
Далі наша подорож розвивається у Фестенбурзі, тут ми проведемо наші 3 тижні.
Їдемо далі. Ганновер – знайомство з працівниками DB InfraGO. Тут нам провели презентацію про функціональність залізної дороги, ми навіть паяли плати, для когось це був перший досвід, для когось не в перше. Побачили їх нову машину для екстрених ситуацій на залізній дорозі. Також у нас була екскурсія по вузькоколійній залізниці, вона курсує по колу, але проїжджає дуже велику дистанцію.
Другий тиждень почався у нас знайомством з української громадою, людьми, які живуть своє нове життя у Німеччині. Найбільше мені принесло задоволення те, що ми зустріли наших земляків з Мелітополя. Знову повертаємось у Ганновер, тут у нас екскурсія по залізній станції, також на симуляторі пробували працювати машиністом та начальником поїзду. Не дивлячись на профорієнтаційні екскурсії, у нас також були заходи для душі. Ми відвідували скляну майстерню, де самі робили кульки зі скла. Були у музеї автомобілів у Вольфсбурзі, побачили старі моделі знаменитих марок, а також самі нові їх моделі.
І на останок третій тиждень нашого перебування у Німеччині. Ми знову у Ганновері, але вже у навчальному центрі, де проходять навчання студенти перед працевлаштуванням, там ми подивились різницю між старою та новою апаратурою, яка використовується у роботі. Були за лаштунками міського вокзалу, бачили те, що немає у пасажирів у відкритому доступі. Їздили у шахти Раммельсбергу у м. Гослар. Видовище, не для слабких, але воно того вартує, слухали цікаву лекцію про корисні копалини шахти, якій більше 200 років, а також спускались на глибину 100 метрів. Після всіх цих пригод хотілося відпочити і нам влаштували гру у гандбол, не звична для нас гра, але дуже захоплююча.
Заключною частиною був наш спільний обід з генеральним директором, який висловив свої враження від знайомства з нами, а також ми мали можливість поспілкуватись з ним та подякувати за ці неймовірні три тижні. Після чого ми новою великою родиною відправились додому в Україну…
Залиште свій коментар