Зберігайте спокій і уважно вислухайте дитину
Не перебивайте, не звинувачуйте, не применшуйте проблему. Навіть якщо вам здається, що ситуація несерйозна — для дитини вона може бути болісною.
Підтримайте емоційно
Покажіть, що ви поруч:
📌 «Я тебе розумію»
📌 «Це не твоя провина»
📌 «Я пишаюсь, що ти мені про це розповів/розповіла»
Не радьте “дати здачі”
Агресія у відповідь може тільки погіршити ситуацію. Важливо навчити дитину захищати себе — словами, впевненістю, але не насильством.
Поговоріть з класним керівником, психологом або соціальним педагогом
Не залишайте ситуацію без реагування. Школа має зобов’язання втручатися в ситуації булінгу. Попросіть провести бесіду або зібрати інформацію — але не робіть це без участі спеціалістів.
Навчайте дитину навичок емоційного самозахисту
Допоможіть розвинути впевненість, уміння спокійно відповідати кривдникам або уникати провокацій. Можна звернутися до психолога або записати на тренінг з особистісного розвитку.
Підтримуйте самооцінку дитини
Підліток, який переживає цькування, часто втрачає віру в себе. Підкреслюйте її сильні сторони, захоплення, досягнення. Покажіть, що вона має право бути собою.
Спостерігайте за змінами в поведінці
Якщо дитина стає замкнутою, пригніченою, не хоче йти до школи, має проблеми зі сном або апетитом — зверніться до дитячого психолога.
Пояснюйте про безпеку в інтернеті (кібербулінг)
Якщо дитина стикається з цькуванням онлайн — збережіть докази (скріншоти), заблокуйте кривдника та зверніться до адміністрації соцмережі або поліції.
🤝 Найголовніше — дати дитині відчути, що вона не одна, що вона цінна, і що ви разом знайдете вихід.
КУДИ ЗВЕРТАТИСЬ У РАЗІ БУЛІНГУ?
102 – Національна поліція;
116 123 – Гаряча лінія з питань запобігання насильству;
116 111 – Національна дитяча “Гаряча лінія”;
0 800 213 103 – Центр надання безоплатної правової допомоги.
Залиште свій коментар