День пам’яті жертв політичних репресій припадає цього року на 19 травня. Сьогодні, щоб зберегти національну пам’ять Українського народу, віддамо належну шану учасникам визвольного руху та вшануємо пам’ять жертв тоталітаризму.
Починаючи з 1917 року, більшовицький політичний режим сформувався як тоталітарний. Він посилився у 1920-ті і, особливо, у 1930-ті рр. З 1922 року утвердився і в Україні. Його основу визначали жорсткий централізм та одноосібна влада диктатора. У суспільстві поширювалася сліпа віра в комуністичних вождів, що ґрунтувалася на низькому рівні політичної і загальної культури населення. Влада створювала у суспільстві атмосферу страху, недовіри і підозри. Майже 90% політичних в’язнів стали жертвами доносів. Доносительство деформувало свідомість людей. Державне керівництво вважало, що шляхом покарань, посиленням репресій можна швидко та ефективно розв’язати будь-яке завдання.
Лише окремі люди, незважаючи на масову деформацію свідомості суспільства, намагалися критично оцінювати події.
Комуністичний тоталітарний режим з початку 1930-х рр. розгорнув репресії проти української національно свідомої інтелігенції. Влада почала переслідувати національно свідомих громадян, звинувачуючи їх у націоналізмі.
У 1937-1938 рр. суспільство охопив “Великий терор”. Були знищені державні та партійні керівники України, репресовані військові. Жертвами сталінізму стали мільйони людей. Населення України з 1926 до 1939 року скоротилося з 31 до 28 мільйонів.
Висвітлюючи тему сучасних політв’язнів та заручників російської федерації, слід зазначити, що “вірні послідовники” комуністичної каральної системи (путінська росія) вже перевершили успадковані ними засоби та механізми знущань і поневолення. Рашисти у своїй репресивній політиці поєднують та використовують злочинні практики сталінського та нацистського режимів.
Йдеться про прямий терор проти всіх незгідних з окупацією українців, вбивства, катування, викрадення. Про спроби примусової мобілізації громадян України, що проживають на тимчасово окупованих територіях, до окупаційного російського війська. Величезним злочином є цілеспрямована ідеологічна “обробка” українських дітей, щоб вони ставали слухняними підданими московської недоімперії. Поширена практика, коли представники окупаційної влади шляхом погроз, репресіями залякують мирних жителів.
Життєвою необхідністю зараз є єднання внутрішніх і міжнародних зусиль з метою досягнення і збереження Миру, забезпечення дієвої системи колективної безпеки, подолання тоталітарної ідеології та режимів, нейтралізації злочинних дій держави-терориста російської федерації та її сателітів.
Наша держава і українське суспільство мають забезпечити надання всебічної підтримки колишнім політв’язням, репресованим, вжити заходи щодо підтримки осіб, звільнених із російського полону.
Ми повинні знати і пам’ятати минуле, фіксувати сучасні події, критично аналізувати їх заради нашого майбутнього!
Залиште свій коментар