Похід до діток з притулку, був незабутнім…

Я отримала масу емоцій, як веселих так і сумних. Дивлячись у ці маленькі очі, ти на собі відчуваєш той біль, сум та їхні веселі усмішки. Найчудовішим був момент коли дітки малювали ручки, та на вушко шепотіли чого хочуть у подарунок, і це небули якісь нереальні речі – це просто м’ячик, лялька, цукерки. А деяким просто любов та спілкування. І ти розумієш, що це і є великим щастям! Можу сказати, що мені було важко… Але я впевнена, що в цих діточок буде інакша гарна, добра доля!!!

Поділитися через:

Коментуйте першим

Залиште свій коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*