20.03.2018
0 1

Дорога долі…

Ще й до жнив не дожив,

Ані жита не жав,

Ані не долюбив,

І не жив, і не жаль.

«Народе мій, до тебе я ще верну…», саме таку назву мала творча робота Баранової Анастасії, яка представляла Державний навчальний заклад «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» та Запорізьку область на ІV Всеукраїнській учнівській науково-практичній конференції до 80-річчя від дня народження Василя Стуса – героя України, поета, перекладача, мислителя і дисидента.

Гостинно відчинив свої двері для гостей конференції з Вінниччини, Херсонщини, м. Дніпра, м. Харкова, м. Калуша ДНЗ «Ставропігійське вище професійне училище м. Львова», на базі якого проходив захід. Урочисто відкрила конференцію заступник директора навчально-методичного центру у Львівській області Наталя Рибак , привітала учасників директор навчального закладу Бурак Ірина Валентинівна. З проникливою промовою звернулася до присутніх Садова Вікторія – заступник директора Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». «Поет живий. Доки живе його поезія. Читайте, занурюйтесь у поезію, шукайте себе у великому світі творчості і знайдете відповіді на багато питань», – наголосила Вікторія. Зі сцени лунала поезія Василя Стуса, розкривалися невідомі сторінки його життя. Продовженням стали доповіді учасників конференції, презентації творчих робіт.

Анастасія підготувала презентацію-історію дуже короткого, але такого насиченого життя В. Стуса. Саме мене дуже вразила робота-дослідження учениці ДНЗ «Львівське вище професійне училище ТТСНТУ» Побережної Анастасії. Дівчина протягом певного часу досліджувала, наскільки львів’яни, що мешкають на вулиці Василя Стуса, знайомі з іменем поета, його біографією та творчістю. На жаль, результат говорить про те, що ми не знаємо героя України, гордості Вінниччини, поета-шістдесятника, який став жертвою Радянської влади. Час, в який творив поет, не давав можливості прямо говорити про те, що відбувається навколо. Як результат – 5 років тюрми і зовсім скоро, ще 15 років заточення… Весь час, через друзів Василь передавав на волю свої твори, які потайки переписувались. Вільною країну Василь так і не побачив. Останні роки тюрми, у карцері підірвали здоров’я поета, голодування, як знак протесту, привело до його смерті. Але смерті він не боявся.

Сьогодні ім’ям Василя Стуса названі вулиці, сквери та площі. З 2016 року Донецький Національний університет, який закінчив поет, носить ім’я Василя Стуса.

Другий день конференції, як на мене, не забудеться ніколи. Більшість творів Стуса писалися за колючим дротом, тут, у неволі, він писав та перекладав. Але наглядачам вдалося знищити близько 300 віршів поета. Щоб максимально відчути гнітючу атмосферу Радянських таборів, поетичний перфоменс проходив у підвальних приміщеннях навчального закладу, які за інформацією, доходять до центру Львова. Катерина Сергіївна Савич – методист, викладач української мови та літератури ДНЗ «Ставропігійське ВПУ м. Львова», декламувала з учнями підборку віршів Стуса, яку доповнили учні – учасники конференції. Виконання творів Стуса, покладених на музику, оформлення імпровізованої сцени, почуття, з яким діти декламували вірші, викликало таку хвилю емоцій, що вона відчувалась навіть у повітрі. «Тож – до побачення – у просторі і – до побачення у часі», – закінчила Стусовими словами нашу зустріч  Катерина Сергіївна.

Після обіду нас чекали відвідування Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького», місця де гартувалася воля людей у боротьбі проти тоталітаризму за гідність, свободу і незалежність. Тюрма, де збережено унікальну автентику в’язничного інтер’єру: численні камери, кабінет слідчого, тюремне подвір’я, обов’язково треба відвідати хоча б раз у житті. І списки… списки, кругом списки людей на стінах, яких було страчено… Як підтвердження нашого внутрішнього емоційного стану, став дощ, що падав вперше за час нашого перебування у Львові, який падав до самого вечора…

Багато, що Василь Стус встиг… Щось доводиться продовжувати нам, кому дорога пам’ять про нього, нам усім рухатися далі. І мені здається, що творчість і духовний досвід поета допоможе ще багатьом людям у їхньому знаходженні самих себе. Адже кожен свідомий українець може віднайти у творчості Василя Стуса рецепти на всі випадки життя: як ставитися до людей, як бути Людиною, як любити свою Батьківщину.

Читаймо вірші Стуса Василя –

що понад чорну безвість, понад скверну

Ячать останнім криком журавля:

«Народе мій, до тебе я ще верну…»

Анатолій Бортняк

член Спілки письменників України

 

Методист

Дорхова Леся Миколаївна