Історія ДНЗ

Створення

ПТУ-24 (нині ДНЗ МБЦПТО) було відкрито в 1966р. в селі Велика Знам’янка Кам’янко-Дніпровського району Запорізької області.

В училищі велась підготовка за професіями: муляр, столяр-тесляр, штукатур-маляр. В 1970р. почалося будівництво училища в м.Мелітополі. Був закладений фундамент під навчальний корпус, гуртожиток, їдальню. Будівництво велось протягом 3-х років. В 1972р. був зданий в експлуатацію гуртожиток, в 1973 – їдальня та навчальний корпус.

1 вересня 1972р. професійно – технічне училище з Великої Знам’янки Кам’янко-Дніпровського району почало своє життя в м.Мелітополі на базі тресту „Мелітопольсільбуд”. Оскільки будівництво навчального корпусу ще не було закінчено, заняття проводились на 1-му поверсі гуртожитка, а на 2-му та 3-му поверхах мешкали учні. В цей час була побудована їдальня.


З 1972р. в училищі ведеться підготовка малярів-штукатурів, мулярів-монтажників залізобетонних конструкцій, теслярів, електромонтажників. В 1973 році був зданий в експлуатацію навчальний корпус; чотири навчально-виробничих майстерні: електромонтажна, штукатурна, слюсарна, теслярна.

Перші кроки

17 травня 1973р. спільним наказом Держкомітету Ради Міністрів УРСР з професійно-технічної освіти та Міністерства сільського будівництва УРСР № 76/123 в м.Мелітополі було відкрито міське професійно-технічне училище № 24, яке працювало на базі тресту „Мелітопольсільбуд”.

З 1975р. до професій, які вивчаються, додається ще одна слюсар з ремонту автомобілів, а з 1977р. – слюсар-сантехнік.

Крутий перелом пережило училище в зв’язку з переходом з 1-го вересня 1979р. на підготовку учнів з одержанням середньої освіти. Довелось ліквідувати майстерні в навчальному корпусі і створювати на їх місці кабінети з загальноосвітніх дисциплін. Це ускладнювалось ще й тим, що з 1978р. розпочалось будівництво суспільно-побутового корпусу, який складається з їдальні, актового залу та спортивного залу, кабінету з допризовної підготовки, тиру.

З 1 вересня 1979р. вперше в училищі були прийняті на навчання учні в групи з одержанням середньої освіти з професій: машиніст баштових козлових та мостових кранів, електрозварник, слюсар-сантехнік, слюсар з ремонту автомобілів, електромонтажник. Та протягом 1979 р. був зданий в експлуатацію суспільно-побутовий корпус і одразу ж будівлю колишньої їдальні було переобладнано під навчальні майстерні.
З 1981р. почалось проектування та будівництво нової будівлі навчальних майстерень, яке було закінчено в 1986р. Активну участь в будівництві приймали учні під керівництвом майстрів виробничого навчання. З 1983р. в училищі починається підготовка швачок для міських фабрик, кухарів, з 1991р. – бухгалтерів. Кількість учнів, які навчались в училищі, з 150-ти в 1972р. зросла до 628-и в 1992р.

В 1983 р. розпочалось будівництво спортивно-оздоровчого комплексу: це ще 2 спортивних зали, сауна, басейн, центр психологічного розвантаження. В 1990 р. було здано в експлуатацію спортивний зал площею 162 м2 та зал площею 216 м2, спортивно-оздоровчий комплекс з тренажерами, що поліпшило спортивно-оздоровчу роботу з учнями та працівниками училища.

Основними ініціаторами будівництва були колишні працівники: старший майстер училища Пшеничний В.Д., директори училища Нездійминога Г.Н., Лисименко В.Н.; з будівлі оздоровчого комплексу – колишній керівник фізичного виховання Мокропуло В.Г. та колишній директор Лисименко В.Н.

Нові умови

Поворот в роботі центру на ринкові відносини настав з вересня 1992 р. з приходом директора О.Г.Корольова. Почалась підготовка та перепідготовка в госпрозрахункових групах незайнятого населення за рахунок коштів центрів зайнятості, підприємств, особистих коштів громадян.
Паралельно з цим в училищі велась і ведеться робота з перепрофілювання, створюється навчально-матеріальна база, перекваліфіковуються або приймаються нові кадри, закуповуються або створюються своїми руками наочні посібники, проводиться методична робота.

В 1998 році спільним наказом директора Запорізького обласного центра зайнятості Жданова А.М. та голови Запорізького обласного комітету профтехосвіти Сапронова В.Н. на базі ПТУ-24 був створений Регіональний центр професійного модульного навчання незайнятого населення.
Розвиток училища починався, коли Запорізьким обласним управлінням профтехосвіти керували Ісаєв Іван Федорович, Жучков Валентин Іванович, удосконалювався при роботі на посаді Головою обласного комітету профтехосвіти Сапронова Валерія Івановича. Великий внесок у становлення та розвиток училища внесли директора: Штикова В.І., Кузнєцова Н.П., Бабочкін Д.Ф., Зінченко А.П., Нейздійминога Г.М., Лисименко В.І., Корольов О.Г., Гореславець М.М.

В березні 2003 року в Міністерство науки і освіти України був поданий пакет документів, клопотань облдержадміністрації, райдержадміністрації, підприємств замовників кадрів на присвоєння училищу статусу вищого. 
Наказом Міністерства освіти і науки України № 147 від 10.03.2005 року училище реорганізовано у Державний професійно-технічний навчальний заклад «Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти». 

Зараз перед колективом училища стоїть завдання підготовки висококваліфікованих робітників, удосконалення навчально-матеріальної бази, поліпшення виховної роботи на принципах загальнолюдських цінностей, гуманізації та демократизації освіти.

Рішенням Мелітопольського Міськвиконкому нашому училищу надано статус базового для підготовки, перепідготовки та перекваліфікації незайнятого населення.

З 16 червня 2010 р. училище було перейменовано у Державний навчальний заклад “Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти”.

З 07 вересня 2016 року згідно наказу Міністерства  освіти і науки України змінено тип і назву Державного навчального закладу “Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти” на Державний навчальний заклад “Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти”.